Годувати тещу млинцями, щоб вона стала добрішою. Не їсти м’ясних страв та робити вареники і млинці. Такі звичаї на Масляну або Масницю, як називають це свято на Буковині. Як зустрічали цей тиждень перед Великим постом в давнину та як нині? З понеділка та до кінця тижня Масляної господині печуть млинці. Склад тіста віддавна теж різний. Наприклад є гречані, пшеничні та пісні.

Свято Масляної перейшло від язичників, які очікували швидкого приходу весни.

Ззовні жовтий та округлий млинець символізує сонце. В давнину вважалося, що якщо з’їсти його, то він віддасть частину свого тепла та могутності.

Супроводжувалася Масляна не лише готуванням млинців та  вареників. На Буковині Масниця була з веселими гуляннями та звичаями.

Георгій Кожолянко, професор кафедри етнології: «В понеділок заміжні жінки ходили по господинь, які мали незаміжніх дівчат та нежонатих хлопців, та прив’язували до руки поліно. Ніби пора вже виходити заміж. Дівчата прив’язували до руки хлопцеві. А він повинен був віддарувати їй поцілунком, грішми чи квітами».

Ворожили і на варениках. Георгій Кожолянко, професор кафедри етнології: «У вареники клали ім’я нареченої. Позначували, і пускали кота. Який схопить та і вийде заміж».

Тетяна Колосок. Телеканал «Чернівці».