Зараз триває страсна седмиця останній тиждень Великого посту ,що передує Великодню (ВІДЕО) Друк
Вівторок, 03 квітня 2018, 22:15
Це час коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Невід’ємним атрибутом пасхального кошика та Великодня в цілому є писанки , які за традицією прийнято розписувати у чистий четвер Це час коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Невід’ємним атрибутом пасхального кошика та Великодня в цілому є писанки , які за традицією прийнято розписувати у чистий четвер. Про те які орнаменти розпису притаманні нашому краю та як правильно розписувати писанку, щоб вона набула символічного значення Чернівецький репортер вирішив дізнатись в одного з народних майстрів.
Писанок розписаних в традиційному стилі окрім всім нам звичної є багато ,до них відносяться крашанки ,крапанки ,мальованки , каруковані писанки та писанки бісеринки. За словами народного майстра та писанкаря Василя Беженаря саме такі писанки здавна традиційно розписувались у перед Великодні дні.  Як розповідає майстер стиль розпису і символіка залежить насамперед від місцевих культурних особливостей.
Василь Беженар, майстер народного мистецтва,писанкар: «Найскладнішою писанкою в Україні вважається гуцульська писанка ,вона є по символіці і зображенню і різноманіттю символів є найскладнішою . Так як частина Буковини відноситься до підгірного району ,то частину таких символів ми використовуємо . Тут зображено коня ,решітку і меандр ,який несе в собі безкінечність ,також решітка це є захист від темних сил та символізує землю.  Ближче до рівнинної зони використовували трохи простіші писанки . На Кіцмащині і Заставнівщині ,зустрічались крапанки обо писанки типу “Божі ручки” або “ пташині лапки “ вона поєднує і писанку і крапанку.,що досить традиційно зустрічається на Буковині».
Розписом  традиційних писанок Василь разом з дружиною займається вже досить довго до процесу залучають також і свою маленьку донечку.  Як  розповідає майстер окрім яйця і інструментів найперше що потрібно у цьому процесі, це  відповідний внутрішній стан.
Василь Беженар, майстер народного мистецтва,писанкар: «Найперше що потрібно то це,щоб людина була спокійною , повинна бути тишина . В такому середовищі людина повинна писати писанку і зазвичай писанку писали у чистий четвер . Для розпису писанки людині потрібні білі курячі яйця ,бджолиний віск ,вогонь ,писачок і барвники (фарби) ».
В давнину як розповідає майстер до розпису писанкарі готувались заздалегідь інколи цей термін досягав майже року. Зараз же при наявності необхідних інструментів та фарб час створення писанки залежить від її складності.
Василь Беженар, майстер народного мистецтва,писанкар: «Для того щоб гарний малюнок був і гарно прилягала фарба ,потрібно яйце поми або теплою водою або оцтом як це роблять сьогодні. Далі коли яйце помите розігріваємо писачок ,тоді у великий отвір набирається віск і таким чином з низу він витікатиме. В першу чергу яйце ділиться на двоє ,це символ світу в якому ми проживаємо і світ в який людина переходить після смерті . Поділ писанок є на дві частини ,найскладніший поділ складає 96 частин . Після поділу писанкарі  наносять різні орнаменти це не видумані символи  тому що несуть в собі інформацію».
Цікавим є те що писанку з різним змістом в давнину  також використовували як подарунок .
Василь Беженар, майстер народного мистецтва,писанкар: « Наприклад хлопець якщо хотів зізнатись у коханні то писав на писанці ружу даруючи зізнавався у коханні дівчині. Якщо жінка немала дітей і хотіла їх мати ,вона писала писанки і символами зображувала квіти ,які вважались дітьми ,готові писанки вона дарувала маленьким дітям щоб в майбутньому у неї були діти».